Лікування глаукоми

Раннє звернення до лікаря, рання діагностика, своєчасне та адекватне лікування дають можливість зупинити прогресування глаукоми на певний час і дати можливість зберегти зір пацієнтові до глибокої старості, адже згідно зі статистичними даними кожен 4-6 сліпий втратив зір через глаукому.

Фактори ризику захворювання:

1. Обтяжений сімейний анамнез (якщо в когось із членів сім’ї або родичів діагностовано глаукому).
2. Наявність діабету.
3. Наявність міопії (близорукості).
4. Наявність високого внутрішньоочного тиску.
5. Запальні процеси зорового аналізатора.
6. Навність зрілої або морганієвої катаракти.
7. Тривале лікування або прийом на постійній основі гормональних або стероїдних препаратів.
8. Наявність ангіопатій та судинних патологій.
9. Наявність неконтрольованої артеріальної гіпертензії.
10. Наявність мігреней та хвороб головного мозку або судин голови.

Симптоми

Основна небезпека глаукоми полягає в безсимптомному перебігу на ранніх стадіях, що ускладнює діагностику та своєчасне лікування захворювання.
При прогресуванні глаукоми з’являється така симптоматика:

• скарги на зниження гостроти зору;
• поява оптичних аномалій;
• звуження поля зору;
• порушення темнової та світлової адаптації.

При 4 стадії глаукоми та при високому ВОТ до цих скарг додаються больові відчуття в оці, гіперемія кон’юктиви, туман перед очима, різке зниження гостроти зору.

Невідкладної медичної допомого потребує гострий напад закритокутової глаукоми. Симптоматика його така:

• больові відчуття в оці з віддачею в ділянки брів, лоба, вилиць та скронь;
• різка втрата зору;
• світлобоязнь та сльозотеча;
• почервоніння очей та розширення зіниць;
• виникнення відчуття нудоти та блювання.

Класифікація глаукоми

1. Первинна відкритокутова глаукома

Характеризується:

• розвивається в дорослих;
• рівень ВОТ >21 мм рт. ст.;
• кут передньої камери відкритий та відсутні його структурні зміни;
• наявне глаукоматозне ураження зорового нерва;
• наявні дефекти поля зору.

2. Нормотензивна глаукома

Один із найбільш небезпечних видів глаукоми, адже зазвичай діагностується на більш пізніх стадіях, коли вже почав страждати зоровий нерв.

Характеризується:

• середній рівень ВОТ < або = 21 мм рт. ст.;
• наявні глаукоматозні зміни зорового нерва і полей зору;
• відкритий кут передньої камери;
• відсутність вторинних причин для глаукоматозних змін зорового нерва.

3. Первинна закритокутова глаукома

Характеризується:

• рівень ВОТ >21 мм рт. ст.;
• причиною підвищення внутрішньоочного тиску є перешкодження відтоку внутрішньоочної рідини за рахунок часткової або повної блокади кута передньої камери коренем райдужки;
• наявні глаукоматозні зміни зорового нерва і полей зору.

4. Гостра застійна закритокутова глаукома (або напад закритокутової глаукоми)

Найбільш небезпечна форма глаукоми, яка без надання екстренної медичної допомоги призводить до безповоротної втрати зору.
ГЗЗГ- це критичний стан, що характеризується втратою зору при больовому синдромі через раптове та повне закриття кута передньої камери.

Характеристика:

• швидкопрогресуюче одностороннє порушення зору;
• виражений больовий синдром;
• почервоніння ока;
• наявні глаукоматозні зміни зорового нерва і полей зору.

5. Постзастійна закритокутова глаукома

Наслідок перенесеного гострого нападу глаукоми.

6. Неоваскулярна глаукома

Форма глаукоми, що виникає через неоваскуляризацію (появу нових патологічних судин) райдужної оболонки.
Характерна для пацієнтів із порушеним кровопостачанням сітківки, що призводить до порушення трофіки (живлення) певних сегментів і до гіпоксичних явищ на сітківці.

7. Вторинна набута глаукома

Форма глаукоми, що розвивається внаслідок патологічних або травматичних процесів зорового аналізатора й призводить до підвищення ВОТ та ускладнення основного захворювання ока.

8. Вроджена глаукома

Проявляється та діагностується в основному на першому році життя дитини.
Розвиток цієї форми глаукоми пов’язаний із порушеннням формування анатомічних структур ока на ранньому етапі ембріогенезу.

Діагностика

Встановлення чи підтвердження діагнозу «глаукома» - це комплексний процес, який може виконати лише кваліфікований лікар-офтальмолог.

Методи діагностики глаукоми

1. біомікроскопія (огляд анатомічних структур ока);
2. офтальмоскопія (огляд очного дна пацієнта);
3. гоніоскопія (візуальне дослідження передньої камери ока);
4. тонометрія (визначення внутрішньоочного тиску);
5. пахіметрія (вимірювання товщини рогівки);
6. периметрія (дослідження полів зору);
7. оптична когерентна томографія (пошарове дослідження сітківки та зорового нерва);
8. консультаці лікаря-глаукоматолога.

Лікування

Глаукома — це хронічне прогресуюче захворювання, яке при відсутності лікування призводить до сліпоти, а нанесену ним шкоду у зворотну сторону повернути ніяк не можна, тому основним завданням лікаря є нормалізація внутрішньоочного тиску пацієнта, багаторічне спостереження за ним та індивідуальний план підтримуючої терапії.

Лікування можна поділити на декілька видів

І. Медикаментозне

Для контроля та нормалізації внутрішньоочного тиску використовують медичні препарати, які зменшують продукцію внутрішньоочної рідини або покращують циркуляцію та відтік рідини по каналам та трабекулярній сітці.
Цей метод і схеми призначення є індивідуальними для кожного пацієнта, тому після всіх оглядів та обстежень лікар призначає підібраний під пацієнта з урахуванням чутливості до препаратів та можливих алергічних реакцій план лікування.

ІІ. Лазерне

1. Селективна лазерна трабекулопластика.
   Неінвазивна процедура, яка включає в себе дію лазерним променем на трабекулярну сітку і пігмент меланін, що покращує відтік внутрішньоочної рідини та зменшує внутрішньоочний тиск.
2. YAG-лазерна іридотомія.
   Неінвазивна процедура, особливістю якої є короткотривалість, швидке, але недовговічне зниження внутрішньоочного тиску. Метод передбачає створення непомітного отвору в райдужній оболонці за допомогою лазерного променя.
3. Циклофотокоагуляція.
   Лазерна циклофотокоагуляція - це лазерне лікування, яке застосовується для зниження внутрішньоочного тиску. У цій процедурі можуть використовуватися два типи лазерної технології (транссклеральна циклофотокоагуляція та ендоскопічна циклофотокоагуляція), причому обидва вони працюють над зміною клітин, які утворюють рідину в циліарному тілі (структура, розташована за райдужною оболонкою), щоб вони виробляли менше водянистої вологи.

ІІІ. Хірургічне

1. Глибока непроникаюча слеректомія.
   Включає в себе висічення непомітного лоскута в склері, підняття його хірургічним інструментарієм та виокремлення передньої стінки шлеммового канала з подальшим відновленням анатомічної цілісності ока та пластики, що робить це оперативне втручання абсолютно непомітним візуально.
2. Синустрабекулектомія.
   Являється „золотим” міжнародним стандартом у лікуванні глаукоми. Ціллю є формування додаткового шляху відтоку внутрішньоочної рідини, що буде спрямований під склеральну та слизову оболонки зорового аналізатора.
3. Імплантація шунта Ex-Press.
   Новітній титановий імплант, що дозволяє зберегти зір та максимально уповільнити прогресування глаукоми, а також він естетично непомітний, що дозволяє пацієнту жити повним життям. Особливістю даного методу лікування є довговічність самого імпланта, а також його біосумісність із тканинами організму; він формує новий шлях відтоку ВОТ під склеральну оболонку.
4. Імплантація клапана Ахмеда.
   Клапан Ахмеда - дренажний імплант, який має однонаправлену дію, що запобігає розвитку післяопераційної гіпотоніі. Застосовується при рефрактерних видах глаукоми, тоді, коли інші методи лікування є неефективними.

Чому для лікування необхідно обрати саме нас?

У нашій клініці кожен пацієнт отримує лікування за уніфікованими протоколами США, Австралії та Канади, пояснення кожного етапу лікувального процесу та індивідуальний підхід у виборі методик терапевтичного або хірургічного профілю.